субота, 12 грудня 2015 р.

Hello!
Welcome to my blog!




«У будь якому проекті найважливішим

фактором є віра в успіх. Без віри успіх неможливий».

Уільям Джеймс


Шлях до успіху тернистий, кропіткий і тривалий. Він завжди починається з першого кроку. Але успіх без послідовності просто неможливий. Перший крок до нового успіху – згадати свої попередні досягнення, удачі та перемоги. Ось чому важливо глибоко зазирнути усередину самого себе і розпочати з пошуків навіть самих незначних, на перший погляд, успіхів.

Вступ до вищого навчального закладу, закінчення університету, перший педагогічний досвід, курси підвищення кваліфікації, від спеціаліста до вчителя вищої категорії, отримання звання «Вчитель-методист» й звісно маленькі та великі досягнення моїх учнів. Недаремно кажуть: «Дерево красно плодами, а учитель – учениками».

Двигуном особистості до успіху є її самооцінка та самореалізація. Людині задля самореалізації необхідно займатися творчістю – діяльністю, в процесі виконання якої вона використовує особисті можливості задля створення щось нового й унікального. Проходження всіх етапів творчого процесу гарантовано приводить до отримання неймовірного результату. Це дозволить розширити особисті можливості і в підсумку – самореалізуватися. Дві головні складові вчителя – майстерність та особистість. Наша майстерність – це досягнення наших учнів. Немає творчих учнів без творчих вчителів. Тому треба вчитися щодня й нести щось нове новому поколінню.

Проходження курсу «Інтел – навчання для майбутнього» в лютому 2005 року було новим поривом вітру у вітрила успіху. Саме тут отримала теоретичні знання, практичні навички та вміння й стала досить впевненим користувачем ПК. Після проходження навчального курсу почала впроваджувати метод проектів у навчальний процес, намагаючись заохотити учнів власним прикладом. «Вчись сьогодні, щоб бути лідером завтра» щоразу повторюю учнівській аудиторії.

Хотілось би навести цитати Earl Tupper: “Keep on trying, until you succeed and your work is recognized.” “The fruits of life fall into the hands of those who climb the tree and pick them.”

Сьогодні життя висуває нові вимоги щодо рівня викладання іноземних мов у школі, орієнтує викладача на пошук найбільш ефективних методів навчання, які вказують реальні шляхи до опанування учнями іноземного мовлення як засобу спілкування.

Психологи доводять, що знання отримані без зацікавленості, не підкріплені позитивними емоціями, не є корисними. Це пасивний вантаж, який обтяжує пам’ять учнів. Тому я, як вчитель англійської мови, намагаюсь зацікавити учнів і залучити їх до творчої співпраці. Кожен урок – це пошук нових педагогічних прийомів, це удосконалення професійного рівня у творчій співпраці з учнями, використання інтерактивних форм, що передбачають надання більшої практичної спрямованості заняттям.

Предметом мовної діяльності є думка. Мова ж - засіб формування і формулювання думки. Ми живемо в ті часи, коли англійська мова придбала статус мови глобального спілкування, і я як викладач цієї дисципліни, бачу своє завдання в лінгвосоціальной адаптації учнів до сучасних умов життя. Людина, що виходить на рівень міжнародного та міжнаціонального спілкування, повинна повною мірою володіти вміннями та навичками вираження своїх думок англійською мовою. Таким чином, комунікація виходить на найважливіше місце. Але комунікація, в свою чергу, потребує мотивації.

Як допомогти дітям подолати мовний бар'єр і підвищити мотивацію учнів у вивченні даної дисципліни? Мотивацію навчання учнів можна підвищити шляхом застосування різноманітних методів, приділяючи увагу індивідуальним здібностям учнів

Однак часи міняються, і на допомогу приходять новітні технології. Вивчаючи теорію, розумієш, що вони пропонують вигідні варіанти представлення творчих ідей, і, звичайно ж, додають нові. Такі елементи новизни не залишаються не поміченими. Учні по-іншому починають ставитися до вчителя, що шукає нові форми і методи роботи, підвищується пізнавальний інтерес до вивчення предмета. Звичайно, використовувані раніше форми і методи навчання учнів залишаються актуальними, але тепер розбавляються найбільш сучасними інформаційно-комунікативними технологіями.

Які цілі та завдання ставить перед собою сучасний учитель? "Дитина - це факел, який потрібно запалити, а не посудина, яку треба заповнити", сказав французький просвітитель Франсуа Рабле.

Метою моєї педагогічної діяльності є формування міжкультурної мовної компетентності учнів і особистісно-орієнтованого підходу в навчанні іноземної мови. Під мовної компетентністю тут розуміється здатність учнів застосовувати отримані знання та вміння.

Одна з основних цілей навчання на даному етапі полягає у створенні умов, де учні відчують комфортність, свою компетентність і спроможність у процесі навчання іноземної мови за новими технологіями.

Які завдання необхідно вирішити для досягнення заданої мети? Для досягнення заданих цілей мені знадобилося вивчити теорії сучасних технологій, вивчити можливості комп'ютера, а потім використовувати ІКТ в процесі навчання іноземної мови.

Можливо мій досвід роботи із застосуванням методу проектів на уроках англійської мови зможе зацікавити вчителів предметників, яким важко перейти на новий прогресивний метод роботи, у зв'язку з безліччю виникаючих питань у цьому напрямку.

Застосування ІКТ на уроках іноземної мови є одним із засобів підвищення інтересу до навчання, викликає особисту зацікавленість при вивченні іноземної мови і є основним чинником успішності при навчанні.


Комп'ютер ніколи не замінить вчителя, але ж є ефективним помічником, що дозволяє підвищити якість навчання і ефективність контролю. Використання комп'ютера в навчальному процесі хоча і проблематично, але дуже важливо. Звичайно, не можна стверджувати, що використання ІКТ допоможе вирішенню всіх проблем у навчанні іноземної мови, але це ефективний засіб проти одноманітності.




Цілі і завдання педагогічної діяльності
Суспільство ставить перед учителем завдання забезпечити умови розвитку цілісної особистості школяра. Щоб бути успішним у сучасному світі, недостатньо тільки мати знання, потрібно мати досвід використання отриманих знань для вирішення життєвих нестандартних завдань. Тому вчитель повинен не тільки виробляти в учнів знання, вміння та навички, а й створювати умови для освоєння узагальнених способів дій та вміння застосовувати ці способи в житті.
Мета школи і вчителя взаємопов'язані. В умовах швидко мінливого світу цілі освітньої установи та педагога повинні постійно коректуватися з урахуванням змін зовнішнього і внутрішнього середовища.
Основна мета моєї роботи - навчити учня вчитися, створити умови для становлення його суб'єктних якостей, активізувати діяльність учнів за рахунок включення їх у проектну і дослідницьку діяльність; розвинути навички усного та писемного мовлення, творчі здібності учнів. Виходячи з поставленої мети, ставлю перед собою наступні завдання:
*        Навчити збирати, систематизувати і узагальнювати потрібну інформацію, осмислено працювати з підібраним матеріалом, довідковим інструментарієм;
*        Допомогти учням оволодіти навичками самостійної роботи з текстом: складання програми висловлювання з використанням плану, тез, питань, схем, підбір необхідних опор до плану;
*        Навчити писати повідомлення, твори, складати розповідь, працювати з текстом;
*        Навчити заповнювати порівняльні таблиці, аналізувати матеріал і робити висновки.
Основна мета вивчення іноземних мов у школі - формування у школярів іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності і готовності здійснювати іншомовне міжособистісне і міжкультурне спілкування з носіями мови.
Для досягнення даної мети необхідно посилення соціокультурної спрямованості навчання іноземним мовам, орієнтація на посилення культурознавчого аспекту в змісті навчання, на включення школярів в діалог культур, що сприяє залученню школярів до культури країни, мова якої
вивчається, розвитку взаєморозуміння, толерантного ставлення до прояву іншої культури, допомагає їм краще усвідомити особливості культури своєї країни і розвиває в них вміння представляти її в процесі спілкування засобами іноземної мови.
Проблеми, які вдалося вирішити
Оскільки навчання іноземної мови в умовах школи відбувається поза межами мовного середовища, в такій ситуації способами формування соціокультурної компетенції служать читання, аудіювання, письмо і говоріння, тобто всі види мовної діяльності. Головним джерелом отримання інформації, поряд з іншими дидактичними засобами, є навчальний текст, що володіє комунікативною, прагматичною, когнітивною, та епістеміческою функціями. Будучи продуктом мовного висловлювання, він містить необхідну передачу інформації і організований у смислову та структурну єдність певного мовного рівня. В якості навчального тексту можуть використовуватися як тематичні, країнознавчі, художні тексти, так і вірші, пісні, листи, ситуативні кліше, інтерв'ю, аудіо-тексти бесід з носіями мови та інше.
Отже, одним з найбільш важливих і значимих моментів для створення
вчителем умов ефективного навчання іноземній мови є вибір НМК, з урахуванням змісту навчання.
Вивчення змісту пропонованих ринком підручників, порівняльний аналіз затребуваних сьогодні НМК з англійської мови, дозволили методичному об'єднанню вчителів іноземної мови нашої школи зупинити свій вибір на оптимальних зразках.
Роль вчителя в реалізації програми розвитку школи
Зміна потреб суспільства у функціональній і структурній трансформації школи стало однією з умов формування напрямків модернізації системи освіти. Освіта стала розглядатися як один з національних стратегічних ресурсів розвитку країни. Ключовими стають такі орієнтири як «соціальна успішність» особистості у всіх її проявах і якість життя не як відстрочена цінність, а як результат соціальної успішності. Соціальна успішність залежить від освітньої активності сім'ї, мотивів і здібностей самого учня, можливостей середовища, в якому йде процес соціалізації і, звичайно ж, від якості діяльності освітньої установи. І в цих умовах підвищується соціальна відповідальність школи, зростає її роль у створенні умов для формування у
дитині здібності нести особисту відповідальність за власний добробут і благополуччя суспільства, забезпечити соціальну мобільність та адаптацію до різних умов життя.
Згідно з програмою розвитку школи в підставах розробки умов для формування та розвитку ключових компетенцій лежать наступні принципи: принцип відкритості освітнього середовища, принцип свободи вибору, принцип гуманізації, принцип педагогічної підтримки, принцип безперервності освіти, принцип варіативності, принцип поєднання інноваційності та стабільності, принцип демократичності укладу школи соціального виховання. Дані принципи перегукуються з принципами
особистісно орієнтованого підходу, який, враховуючи запити суспільства і часу, вважаю більш прийнятним у своїй педагогічній діяльності.
Технології та прийоми, застосовувані у педагогічній діяльності
В основі особистісно-орієнтованого підходу в навчанні лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожного учня, його розвитку не як "колективного суб'єкта", але, перш за все, як індивіда, наділеного своїм неповторним "суб'єктним досвідом". Включити "суб'єктний досвід" в процес пізнання (засвоєння) - значить, організувати свою власну діяльність на основі особистих потреб, інтересів, устремлінь. Також необхідно використовувати індивідуальні способи навчальної роботи та індивідуальні механізми засвоєння, керуватися особистісним ставленням до навчальної діяльності.
На своїх уроках застосовую різні технології. Вибір технології може залежати від типу уроку, від цілей які можуть бути задані, від досліджуваного матеріалу і багатьох інших факторів. Кілька років тому робила спроби вибудувати урок англійської мови згідно з технологією складання умоглядних карт (mind-mapping). Прийшла до висновку, що ця технологія це проста майстерність, мистецтво, вправність, умілість, спритність, які можуть допомогти вам побачити більшу картину, охопити комплекс ідей швидко та легко, а також пізнати зв’язки між ідеями та процесами. Складання умоглядних карт – чудовий інструмент для поєднання в групові засідання. Це забава. В той же час, дуже важко керувати учнями та спрямовувати їх. Використовуйте цей інструмент належним чином. Уведіть в курс справи групу для використання цього нового (а для деяких незручного) способу роботи. Створення умоглядних карт може дати непередбачений та несподіваний результат.
Найбільш часто в своїй практиці використовую технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів: ігрові технології, технології сучасного проектного навчання, а також інформаційні технології.
В особливій мірі реалізації особистісно-орієнтованого підходу сприяє використання проектної методики. Проект - це можливість учням висловити свої власні ідеї в зручній для них творчо продуманій формі: виготовлення колажів, афіш, рекламних проспектів, путівників, проведення інтерв'ю та досліджень (з наступним оформленням), випуск стінгазети з необхідними коментарями і т.д. Окрім запропонованих авторами підручника проектів, намагаюся урізноманітнити тематику, попередньо з'ясовую, що було б цікаво учням.
Проектна методика має велику практичну спрямованість, дозволяє поєднувати самостійну індивідуальну роботу з груповою і колективною роботою; забезпечує вихід мовної діяльності в інші види діяльності: трудову, естетичну; стимулює самостійний пошук учнями потрібної інформації; вимагає розвитку творчої фантазії для того, щоб доцільно організувати знайдену інформацію і представити її іншим. Метод проектів активізує всі сторони особистості учня: його інтелектуальну сферу, його типологічні особливості і риси характеру: цілеспрямованість, наполегливість, допитливість, працьовитість, його комунікативні вміння, почуття та емоції.
Актуалізація особистісного потенціалу, сил саморозвитку учня забезпечується в особистісно орієнтованої ситуації і через гру як основний вид навчальної діяльності на уроці, що приводить до саморозвитку учасників навчального процесу. Гра неодмінно містить змагання і конфлікт, прийняття ролі та експертну оцінку результату, робить явними приховані протиріччя
повсякденного життя, загострює стан змагальності, надає процесу вчення риси мимовільності. Саме в грі, як особливому виді суспільної практики, відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання і засвоєння предметної та соціальної дійсності, а також інтелектуальний і моральний розвиток особистості.
Особливістю ігрових технологій є те, що в грі всі рівні. Вона посильна практично кожному учню, навіть тому, який не має достатньо міцних знань у мові. Почуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильности завдань - все це дає можливість учневі подолати сором'язливість, що заважає вільно вживати в мові слова чужої мови, знижується боязнь помилок. Непомітно засвоюється мовний матеріал, а разом з цим виникає почуття задоволення.
Використання дидактичних ігор (різноманітні вікторини, кросворди, пояснення прислів'їв і приказок) дозволяє удосконалювати пізнавальні здібності учнів, є гарним засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення і закріплення навчального матеріалу, застосування його в нових ситуаціях. Даний вид ігор можна застосовувати в роботі над будь-яким з видів мовленнєвої діяльності (я застосовую і при навчанні говорінню, та аудіюванню, і читанню а також при розвитку різних навичок). Вік учнів також не має значення.
Ігри можуть бути граматичними (побудова питальних пропозицій, наприклад, Is it a ... ?, Where is ... ?, Who is ... ?, etc.), лексичними (навмисні помилки у вживанні слів, доміно), фонетичними (наприклад, розучування і театралізація віршів , фізкультхвилинки: ляскаємо, топаємо тощо як тільки почуємо слово на певний звук та ін.), орфографічними (шифровки, ребуси тощо), аудитивні (тексти з порушеною логічною послідовністю розповіді), мовними (обговорення афоризмів, крилатих виразів, фразеологізмів, прислів'їв і т.д.), які сприяють формуванню мовних навичок.
У старших классах використовую ділову гру, особливо при роботі над розвитком і закріпленням навичок читання і говоріння. В основному - це виконання ролей (наприклад, прес-конференції з обов'язковою участю всіх учнів, але ролі вони вибирають самі; можуть бути і журналісти, і просто зацікавлені особи, але кожен з них готує для себе легенду, продумує імідж, лінію розмови). Цій події передує тривала підготовка: читання for detail, вивчення додаткових матеріалів, врахування можливого розвитку подій тощо. Як і будь-які інші технології, ігрові технології мають свої плюси і мінуси.
Величезні можливості для розвитку пізнавальної активності учнів, формування стійкого інтересу до предмета має у собі дуже затребувана сьогодні в школі технологія співробітництва. На практиці її часто асоціюють з різними формами групової та парної роботи, яка якраз і створює атмосферу взаємодопомоги, взаимообучения, дозволяє передбачити залучення до процесу пізнання буквально кожного учня. Крім того, вибираючи для себе роботу у складі групи, учні «приміряють» різні ролі: вони пробують свої сили в якості консультантів, рецензентів, експертів, художників, зберігачів часу, і т.д., що допомагає їм розкрити свої можливості, реалізувати індивідуальні особливості. Виконуючи завдання, дане вчителем, учні розробляють план діяльності, розподіляють обов'язки, а при перевірці завдання кожен звітує про свою роботу, кожному є чим пишатися, кожен буде помічений і отримає оцінку своєї праці. Робота в групах і парах виховує вміння обґрунтовувати свою позицію і відмовлятися від своєї думки, якщо хтось із товаришів виявляється більш переконливим.
Така робота дає можливість навіть учням зі слабкою підготовкою відчути себе в ролі лідера, людини, відповідальної за важливу ділянку роботи, без якого неможливий загальний успіх класу.
Найчастіше групова і парна робота використовується на узагальнюючих уроках і на уроках вивчення нового матеріалу.
На своїх уроках застосовую такий прийом як рефлексія. Вважаю рефлексію необхідним моментом особистісно орієнтованого уроку. Адже саме вона дозволяє вчителю здійснити зворотний зв'язок, допомагає визначити, наскільки результативною, цікавою і корисною для учнів була їх діяльність на уроці, що вони дізналися, чого домоглися, чи були вирішені в ході уроку ті завдання, які сформулювали учні разом з учителем на початку уроку, з якими труднощами вони зіткнулися на уроці і як їх вирішити.
Подібні питання сприяють формуванню в учнів критичного мислення, тобто вміння осмислювати і контролювати свою діяльність, навички самоаналізу, вчать осмислено працювати.
Рівень пізнавального інтересу учнів
В силу того, що предмет «іноземна мова» є одним з найважчих предметів, вважаю за необхідне здійснювати постійний пошук різних форм, методів і способів підвищення мотивації учнів до вивчення англійської мови. З цією метою намагаюся застосовувати на уроках різні технічні засоби (магнітофон, комп'ютер, проектор), урізноманітнити форми подачі матеріалу (з включенням ігрових моментів), у старших класах підбирати матеріал до уроку на хвилюючі їх теми. Залучаю учнів до участі в театральних постановках на англійській мові, науково-дослідній роботі з предмета, розробці сценаріїв заходів, випуску тематичних газет, листівок, буклетів, створенню презентацій.
Задоволення освітніх потреб окремих учнів
Впродовж п’яти років багато моїх учнів беруть участь у Всеукраїнському конкурсі з англійської мови «Гринвіч» і найбільш обізнані отримують золоті, срібні й бронзові сертифікати.
Особлива гордість - учні, які обрали факультети іноземних мов для подальшого навчання. З багатьма своїми випускниками підтримую стосунки.
Використання міжпредметних зв'язків у викладанні англійської мови, дозволяє мені формувати в учнів цілісне уявлення про роль мови в житті людини, про загальні людські цінності, культуру  мови і спілкування.
Другий рік поспіль проводжу заняття гуртка «Успіх» з вихованцями молодшої школи.
Приділяю особливу увагу оформленню кабінета англійської мови. Наявність змінних стендів «Готуємося до ДПА», «Готуємося до ЗНО», «Сьогодні на уроці», з базовими граматичними формами, аудіо - візуальні засоби навчання підвищують продуктивність роботи вчителя і учня, позитивно впливають на мотивацію учнів щодо вивчення англійської мови, на розвиток комунікативних, інтелектуальних, творчих здібностей учнів.
Для роботи з учнями з низьким або недостатнім рівнем навченості використовую завдання, що відповідають їх здібностям (картки, репродуктивні види вправ, вправи з опорою на зразок і т.д.), використовую для оцінювання змістовну сторону, що якісно характеризує відповідь учня. Вважаю, що змістовна оцінка вчителя дозволяє закласти основу для виникнення довіри, сприяє створенню атмосфери доброзичливості, психологічного мікроклімату на уроці, що є необхідною умовою для реалізації комунікативної спрямованості навчання іноземної мови, формуванням комунікативної компетенції.
Динаміка успішності учнів
При проведенні уроків я намагаюся створити ситуацію успіху на уроці. Успіх як регулятор ставлення до навчальної діяльності в цілому та пізнавальної активності зокрема необхідний у навчанні. Для учнів з різною пізнавальною активністю вибирається різна мотивація: «Ти впораєшся!» (Нульова активність); «Ти дізнаєшся щось нове» (ситуативна); «Ти зможеш розповісти це іншим» (виконавча); «А що ти можеш ще запропонувати?» (творча). Також забезпечуються різні умови для успішного виконання завдання (підбір завдань, час виконання, відповідність інтересам учня і т.д.). В кінці роботи дається адекватна оцінка діяльності учня і результатам його роботи. Дуже важливо відзначити досягнення учня, показати своє шанобливе ставлення до його праці, щоб у нього з'явилося бажання вчитися далі.
Система моєї педагогічної діяльності (сукупність методів, прийомів, застосовуваних технологій, взаємини з учнями, залучення їх у різні види діяльності) дозволила добитися стійких результатів. Успішність склала 100%, що говорить про правильність обраного мною напрямку організації навчальної та виховної діяльності моїх учнів.
Взаємодія з батьками
Безумовно, одним з найважливіших чинників успішності дитини в школі є небайдуже ставлення його батьків до всього того, що відбувається з ним у школі та за її межами.
У роботі з батьками я завжди відкрита до діалогу, готова до співпраці, доброзичливо налаштована, намагаюся знайти підхід до кожного. Про успіхи учнів у вивченні англійської мови повідомляю батькам за допомогою запису в щоденник слів «Молодець!», «Розумниця!», «Дуже добре!»
Методи оцінки діяльності учнів
У навчально-виховному процесі контроль як його органічний компонент виконує певні функції, впливає і на діяльність учня, і на діяльність вчителя. Ці функції дуже різноманітні і багатоаспектні: перевірочна, навчальна,
діагностична, коригуюча, управлінська, мотиваційно - стимулююча, оціночна, узагальнююча, виховна, розвивальна. У своїй діяльності використовую наступні види контролю:
Попередній - необхідний для отримання відомостей про вихідний рівень пізнавальної діяльності учня, про розуміння ним цілей вивчення іноземної мови, про індивідуальні особливості особистості, які мають значення для оволодіння іншомовною діяльністю з метою спілкування. Також він служить необхідною передумовою для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дозволяє визначити вихідний рівень знань, умінь і навичок учнів, щоб використовувати його як фундамент, орієнтуватися на допустиму складність учбового матеріалу. Вважаю за доцільне використовувати даний вид контролю при знайомстві з новою групою учнів, при вступі нового учня в клас, а також при оцінці залишкових знань після літніх канікул.
На підставі даного контролю вношу корективи в календарно-тематичний план, визначаю, яким розділам навчальної програми слід приділити більше уваги на уроках з конкретною групою, намічаю шляхи усунення виявлених прогалин знань учнів.
Поточний контроль - один з основних видів перевірки становлення знань, умінь і навичок учнів. Він допомагає з'ясувати безпосередньо в ході уроку, наскільки зрозуміло викладаються нові відомості, якою мірою пояснення доступно учням, як засвоюються елементи нового матеріалу. При виконанні учнями вправ і завдань до мене надходить інформація, тобто показники якості дій учнів. Ці показники дають підстави для прийняття оперативного рішення по корекції ходу навчання. Іншими важливими завданнями поточного контролю є стимуляція регулярної, напруженої і цілеспрямованої роботи учнів, активізація їх пізнавальної діяльності, а також визначення рівня оволодіння учнями вміннями самостійної роботи, створення умов для їх формування. Даний вид контролю може бути індивідуальним і груповим.
Тематичний контроль дозволяє визначити якість вивчення учнями навчального матеріалу з певних тем. Він передбачає, як правило, перевірку оволодіння учнями певними знаннями, вміннями та навичками в результаті вивчення досить великого обсягу матеріалу. Такий контроль проводиться на спеціально запланованих уроках кілька разів на чверть (контрольні роботи, узагальнюючі уроки, заліки, лексико-граматичні тести). Він дозволяє перевірити міцність засвоєння отриманих знань, так як проводиться через певний період часу і не по окремим дозам навчального матеріалу. Від учнів потрібно велика самостійна конструктивна діяльність. За допомогою даного виду контролю узагальнюється і засвоюється цілий розділ, виявляються логічні взаємозв'язки з іншими розділами.
Підсумковий контроль - контроль інтегруючий, саме він дозволяє судити про загальні досягнення учнів. При підготовці до нього відбуваються більш поглиблене узагальнення і систематизація засвоєного матеріалу, що дозволяє підняти знання на новий рівень. При систематизації та узагальненні знань і умінь в учнів виявляється більшою мірою і розвиваючий ефект навчання, оскільки на цьому етапі особливо інтенсивно формуються інтелектуальні вміння і навички.
Проведення підсумкового контролю має дві особливості. По-перше, перевірці підлягають мовні вміння в читанні, аудіюванні, говорінні, письмі. Ця вимога обумовлена ​​тим, що перевірка повинна встановити рівень комунікативної компетенції в цілому.
По-друге, подібній перевірці повинен бути підданий кожен учень окремо. Отже, проводиться перевірка з метою визначення, досяг або не досяг кожен учень необхідного рівня навченості. Головна вимога до вибору форми і
прийомів контролю полягає в тому, щоб вони були адекватні тим навичкам і вмінням, тобто видам мовної діяльності, які вони повинні перевірити.
Психологічна атмосфера
У всіх класах, в яких я працюю (13 груп з 1-4, та 6-8, 10) склалася доброзичлива атмосфера. Учні відчувають себе на моїх уроках досить комфортно, конфліктних ситуацій майже не буває. Одним з факторів сформованих відносин вважаю володіння почуттям гумору, а також облік психо - емоційного стану учнів на момент уроку.
Емоційна активність досягається атмосферою психологічного комфорту, створенням ситуації успіху, тактовною корекцією помилок. У своїй роботі використовую технологію співпраці, яка, з моєї точки зору вельми продуктивна, так як діти розкріпачені і здатні творити на уроці. Вважаю, що посмішка, доброта, толерантність, вміння бути цікавим - ефективні педагогічні засоби. Залежно від етапу уроку, виду діяльності та форми уроку свою роль визначаю так: співрозмовник, дослідник, фасилітатор (людина, що створює умови для вчення), консультант. Рефлексивна діяльність учнів досягається тим, що
*        даю можливість учням самостійно виправити свою відповідь або пропоную іншим дітям зробити це;
*        при невдалому виправленні помилок сама даю правильну відповідь;
*        виховую терпиме ставлення до чужих помилок для збереження мотивації і впевненості учнів у собі;
*        відкладаю корекцію до кінця завдання;
*        записую серйозні помилки під час відповідей і повертаюся до них, коли учень закінчив говорити;
*        намагаюся давати позитивну оцінку роботі учнів;
*        в учнів завжди є можливість виправити оцінку або надати невиконану роботу протягом тижня.
Учні при відповіді з місця на уроці не встають, відповідають сидячи, що створює атмосферу емоційного комфорту, знімає почуття страху, скутості. Це особливо необхідно для учнів з нульовою активністю, які в доброзичливій атмосфері знаходять себе і можуть проявити себе з позитивного боку.
Вважаю, що створені мною умови дозволяють учням відчувати себе комфортно на уроках англійської мови.
Взаємовідносини з колегами
Запорукою успішної, творчої, цікавої роботи, на мою думку, є дружний, згуртований колектив, який прагне до єдиних цілей, готовий до змін. Щодо своїх колег можу сказати, що мені пощастило працювати саме з такими людьми, які завжди підтримають, допоможуть порадою. За своїм характером я людина відкрита, доброзичлива, щира, відношусь добре до людей. З деякими з колег підтримую дружні стосунки, з усіма іншими - рівні, хороші. Завжди відгукуюся на прохання про допомогу в чому-небудь, щиро радію успіхам інших, співпереживаю. Конфліктних ситуацій за час моєї роботи у школі (майже 20 років) не було.
Підвищення рівня професійної майстерності
Своє ставлення до підвищення рівня професійної майстерності хочу висловити словами К.Д. Ушинського «Учитель живе, поки він вчиться. Коли він перестає вчитися, він помирає». Дані слова дуже чітко відображають моє педагогічне кредо. Одними з головних напрямків своєї професійної діяльності вважаю самоосвіту і творчий пошук.
У міжатестаційний період пройшла наступні курси підвищення кваліфікації: «Методична розробка відкритого уроку і тестового завдання» - 12.01.1998-31.01.1998 ; «Складання умоглядних карт» - 23.06.2003-05.07.2003; «Підвищення мотивації учнів до самостійного опанування мовного матеріалу» - 10.03.2009-14.05.2009;  «Впровадження інтерактивних технологій при викладанні іноземних мов» - 19.05.2014-03.09.2014, а також  курси «Intel@ Навчання для майбутнього» - 07.02.2005 – 19.02.2005, курс Microsoft@ із цифрових технологій».
Багато уваги приділяю професійному зростанню і є учасником районних, міських та обласних семінарів щодо методики викладання англійської мови
за підручниками видавництв “Macmillan”, “Longman”, “Pearson”, “Express Publishing” та інші.
Для отримання значущої, актуальної інформації про зміни в системі освіти є постійним користувачем освітніх інтернет-сайтів. Для підготовки заходів та уроків використовую Internet. Переглядаю передплатні видання: журнали «Іноземні мови в школі», «Англійська мова», газету «Перше вересня».
Ще однією важливою формою підвищення професійної майстерності, безумовно, є відкриті уроки та заходи. Щороку проводжу відкриті уроки для свої колег. З метою обміну досвідом відвідую уроки колег як досвідчених, так і молодих
 фахівців, міські та обласні тематичні семінари.
З вересня 2014 року по травень 2015 моя колега та я брали участь в апробації нового підручника А.Несвіт «Англійська мова» (підручник для 2 класу) з подальшим аналізом плюсів і мінусів. До співпраці були залучені і батьки молодших школярів.
Важливим кроком у моїй педагогічній діяльності вважаю доручення мені в 1998 році очолити шкільне методичне об’єднання вчителів англійської мови. На засіданнях ШМО, які проводяться п’ять разів на рік, розглядаються запитання теорії та педагогічної практики. Велику увагу приділяємо проблемам формування корпоративної культури, організації експериментальної діяльності та підтримці учнів, проектуванню сучасного уроку.
Для відстеження змін у професійно-особистісному розвитку вчителів проводимо педмоніторинг в рамках МО школи та МО району. Вважаю, що ця робота дає можливість вчителям відчути свою значимість і пред'являти результати своєї праці широкому колу громадськості.
Звісно є труднощі в нашій нелегкій педагогічній справі. Недарма кажуть: «Трудно быть богом, учителем быть еще трудней».